Статті


 

Професор Фільц О.О.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

 

  1. Центральною гіпотезою концепції є визначення базового порушення, що лежить в основі шизоморфного модусу пізнання реальності – розладу очевидності. Цей модус може мати відношення до еволюційно-біологічної потреби людини розширювати пізнання, піддаючи сумніву очевидність реального.
  2. Задовільного визначення очевидності нема. Найчастіше вживається просте її описування як загальноприйнятої гадки, думки або враження, що не підлягає сумніву (з позицій здорового глузду – common sense).
  3. Це визначення потребує розширення і уточнення: очевидне це таке,

сприймання чого не підлягає сумнівам з позицій загальноприйнятої на даний час сукупності інтерпретацій або розуміння, що називається здоровим глуздом (common sense). Continue reading

 

Фільц О.О., д. мед. н., проф.,

зав. кафедри психіатрії та психотерапії

ФПДО ЛНМУ ім. Д. Галицького

Мединська Ю.Я., к. психол. н.

доцент кафедри психології та психотерапії ВНЗ «УКУ»

 

 

 Резюме. Стаття висвітлює результати дослідження проблеми наукового статусу психоаналітичної теорії як певної парадигми у контексті історичного розвитку науки в цілому та методологічних вимог до систем знань, що претендують на статус наукових. Авторами показано, що трансформація загальнонаукової парадигми від класичної до некласичної та посткласичної дає підстави переглянути питання науковості психоаналізу та теоретично обґрунтовано визначити статус психоаналізу як подвійно ідентифікованої галузі – як науки та як мистецтва. Вищезазначене має безпосередній вплив на організацію освітнього процесу у сфері психоаналізу та психоаналітичної психотерапії

Ключові слова. Психоаналіз, наукова парадигма, цінності та ідеали психоаналізу, проблема мірності у психоаналізі, психоаналітична освіта. Continue reading

«Вільні асоціації»

Мединська Юлія – к.психол.н., доцент, навчаючий аналітик УСП, УКПП, ЄКПП, тренер Трускавецької школи психотерапії

 


Весь мир — театр.
 В нем женщины, мужчины — все актеры.
 У них свои есть выходы, уходы,
 И каждый не одну играет роль.

В.Шекспир
 Монолог Жака из комедии "Как вам это понравится"

Моя доповідь базується на моєму досвіді роботи у двох психоаналітично думаючих психіатричних стаціонарах. Це два дуже особливі психотерапевтичні заклади, які в наших економічних та суспільно-політичних  умовах виглядають швидше, як міраж, як така собі галюцинація учасників лікувального процесу, аніж як реальність. Цей так би мовити «галюцинаторний формат» пов’язаний не лише з унікальністю такого підходу і його величезним контрастом до реальності українських лікарень, а й із масивною регресією, в якій постійно перебувають пацієнти та до якої постійно доторкається персонал. Continue reading

Вікторія Слюсаренко

Половина мого життя минула з моменту, коли мене як перекладача-початківця течією випадковостей занесло до Трускавецького проекту, цього трансляційного поля між професіями, терапевтичними методами, наративами, культурами і мовами.  Занесло і вже не випустило із цього виру теорій, історій, почуттів, думок, ідей, асоціацій та інтерпретацій. Бути в цьому, витримувати це, намагатися збагнути самому і перекласти іншим іншою мовою – стало захопливим викликом випробовування  власних меж та компетенцій.

Процес перекладання/тлумачення, перевода/толкования, Übersetzung/Deutung, translation/interpretation – заняття не з легких, зате наповнене сенсом та його пошуками. Герменевтична складова ріднить його із процесом самої терапії. Зокрема у німецькій мові добре простежується  зв’язок між значеннями слів  (нім. Bedeutungen) та інтерпретаціями/тлумаченнями (нім. Deutungen). Continue reading

Володимир Погорілий- навчаючий тренер з групового аналізу та індивідуальної психоаналітичної психотерапії, Керівник Школи розвитку психотерапії

Про міжнародний проект з навчання психотерапії я дізнався 1998 року,  ми приїхали до Львова з Одеси пройшли співбесіду, а потім прийшлося чекати 2 роки, щоб нарешті почати навчання. На той час я вже був психіатр, нлпіст і використовував гіпноз. Я мав лікарську практику вже понад 10 років і паралельно психотерапевтичну.  Я із подивом помітив, що деяка кількість пацієнтів не хотіла позбавлятися своїх симптомів, хоча була така можливість. Вони зупинялися перед останнім акордом – звільнення. Їх щось зупиняло. Що це таке і як із цим справлятися я не знав. Я вибрав навчання на психоаналіз, тому що чув, що саме він займається позасвідомим.  Саме позасвідоме зупиняло моїх пацієнтів перед звільненням від симптомів.

Коли починаєш навчання у любому віці починають спрацьовувати позасвідомі механізми поведінки, які ти придбав в дитинстві і закріпив у юності. Continue reading

( Б.Дацишин – почесний  голова  етичної  комісії  УСП, супервізор, навчаючий терапевт )

Я, учасник  і  випускник  першого  Трускавецького  проекту, вступив  до  нього, будучи  лікарем  психіатром  з  великим  стажем  роботи.  В своїй  роботі  використовував  і  психотерапію, яка  на  той  час  в  Радянському  Союзі  була  ограничена  3-ма  методами:  гіпнозом, аутогенним  тренінгом, і  раціональною  психотерапією.  Певний  час  після  призначення  психотерапії, як  окремої  спеціальності  в  медицині, приймав  участь  в  її  організації  у  місті  Львові.  Тому  без  вагання  став  учасником  Трускавецького  проекту  в  1994  році.  Інтуїтивно  вибрав  напрямок  КЦТ, сприйнявши  до  душі  її  гуманістичні  принципи  і  саму  особистість  її  автора  Карла  Роджерса. Continue reading